День, як день. І сонце світить.
Але думка лиш одна -
Я к же нам цей день прожити,
Чарку висушить до дна?
У одного, чарка - це стимул життя
У другого - вкрасти, бо нема і гроша
У третього - зібрати зі свалки сміття,
У четвертого - просто - квола душа.
І щастить їм дуже рідко
Та як говорять, дуже мітко.
Якось так, в звичайний день
Доля к ним прийшла незванна
Наче маг присів на пень
І загадав бажання.
Тут одразу зникла чарка
Замість неї - суть життя
Гаманець вернувсь до татка
Зникло з зору все сміття.
Так буває у житті
Треба вірити в майбутнє
Сила й правда на меті
Треба вірити в незбутнє!
