З далекої дороги додому приїхала мати
На зустріч висипалась дітвора.
З приїздом свою матусю вітати
Радісним криком дитячим - "Ура!"
Маму свою кільцем обступили.
Найстарша дочка її обняла:
-Я скучила за тобою , немов маківка
За сонячним променем,-сказала вона.
-Я ждала тебе, як суха земля жде дощу краплину,-
Так сказала друга дочка.
-Я плакала за тобою, як маленьке пташеня, безупину,-
Третя дочка так мову повела.
-Мені тяжко було без тебе, так бджолі без квітки буває,-
Маму свою четверта дочка запевняє.
П'ята сказала,- "Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси,
Без тебе не могла заплести я коси.
-Я виглядала тебе, як вишневий садок
Соловейка на світанку чекає,- наступна дочка промовляє,
-І веселим, радісним співом своїм
Серце і душу людей він звеселяє.
Сьома дочка нічого не сказала,
Вона взуття з ніг мами зняла.
Теплої води в миску налила,
Щоб натруджені ноги помила вона.
За мотивами однойменного твору - В. Сухомлинського.