Я залишу у твоїх долонях
Частку серця і трішки душі
І волосся сивіє на скронях
А любов моя в тебе в руці
Я загляну в твої милі очі
Синьоока, моя неземна
В них немає тривоги, лиш спокій
В них гармонія й ласка твоя
І усмішка твоя чарівлива
Сяє так, ніби вогник в душі
Не лякає ні дощ, а ні злива
Коли в вирі твоїх почуттів
Я бажаю, щоб ти не зів'яла
Не змарніла в біді чи жалю
Моя квітонька, ніжна як мрія
я пошану тобі віддаю
Бо крім тебе не має людини
Яку я так безмежно люблю!
