Україно, нам зараз дуже важко з тобою,
Наші брати вмирають в несправедливому бою,
Світ до санкцій весь час закликають,
А душі українців щоразу у вічність злітають.
Багато говорять, а люди то гинуть
На брата-зрадника управи нема,
Коли ж ті безмежні дні трауру сплинуть,
Коли ж засміється вкраїнська земля?
Коли ж перестануть тіла привозити,
Заплаканим жінкам й матерям,
Боже поможи нам все пережити,
Я вірю щирим людським молитвам!
Так хочеться щоб діти
Не знали що таке АТО
Не можемо просто сидіти
Й приймати путінське зло!
А цей літак де три сотні летіли
Вони вже ніколи не ступлять землі
Пробачте що захистити вас не зуміли,
За те що рідних вже ніколи не побачите у житті…
Загинуло багато маленьких дітей
І їх не повернуть іграшки під посольством
Чи квіти з рук різних людей
А злодіям все помагають знайомства…
Невже ці невинні життя,
Варті російських амбіцій й пару метрів кордону
Не вже не прийде каяття
Нехай покарають цей злочин проти простого народу.
Так класна в світі зброя
Така бездушна і пуста
Вона підкорить ліс, степи, простори неба
Але ніколи не підкорить українського захисника!
Дощику, ти вчора плакав разом з нами
Ми в пам’яті залишим всіх рідних й серцю дорогих,
Поплачем, може, легше стане
Ми любим вас героїв і людей простих!
