Свій улюблений «Le Montrachet»
і «Marlboro» пачку
забудеш в кімнаті;
а я відчую і згадаю ніч.
Ніхто не знатиме, коли залишиш сорочку
і не згадає в повісті про "Нас".
Роз'їдемось, як вперше, поїздами,
і десь, на кінцевій зупинці,
ти згадаєш про сорочку.
Я, як і раніше, житиму спогадами
про той світ, що відкрив лише мені.
Ти куриш так багато.
«Marlboro»... Цілу пачку.
Знайдеш готель і дістанеш з валізи «Le Montrachet».
О, давай. Згадуй і плач до весни,
...а потім засни!
Ти не повернешся,
а я продовжую ловити твої сни.
Історії, написані різними поетами,
на різних сторінках.
Моя - точно на аркуші в косу лінійку.
Твоя, маю надію, розмальована леді Erato.
