́́Як швидко все стало на свої місця
Обличчя лиш риси змінилися
Час швидко руйнує й скріпляє серця,
Що в памяті в нас залишилися
Ми самі змінили себе і близьких
Хоч в правді ми цій не зізнаємось
Ми самі змінили - близьких на чужих,
А потім ще цим і пишаємось
Залишилось коло - потреб і проблем
З якого ми вийти не можем́о
Як вийти на двір, щоби стати взірцем
Простого собі перехожого
p/s
Цінуйте людей, що крізь час і роки
Навчилися вас розуміти,
Які поважають всі ваші думки
І вміють за вас порадіти...
