Дивно влаштований світ - той хто не бачить дальше свого носу і кульгає на обі ноги, хоче взяти сусіда за руку та показати бідоласі той єдиний правильний шлях і тільки в тому напрямку, в якому йому короткозорому хочеться йти.
І як скажіть добратися бідоласі до свого прихистку, коли довколо стільки порадників та повчальників, що губишся в настановах та пригинаєшся під тягарем їх "вагомих" думок.
Чи не простіше би було кожному з нас відповідати за свої вчинки самому, не прислуховуючись до "вагомих" думок добропорядних сусідів та вибирати свій шлях і напрямок, не опираючись на руку хворобливих доброзичливців та непевних поводирів.
