Рано – вранці вийшов в поле
Коса гостра на плечі
Босі ноги стерня коле
Співаю пісню ідучи.
На траві роса холодна
Освіжає босі ноги,
А в хліві коза голодна
Наставляє гострі роги.
Намагається рогами
Дідусеві пригрозити,
Ще й притопує ногами:
Поспішай старий косити.
Люблю косити по росі
Коса шепче шіву - шіву
Несу травичку вже козі
В нові ясла я до хліву.
У козички гострі роги
Потрясає бородою.
Полікую хворі ноги
Я травневою росою.
На весні роса цілюща
Знають люди це віками.
Нас природа невмируща
Забезпечує ліками.
