Я відчув учора як смакує час,
Якось дивно, справді, мов желе із фраз,
Запахів минулих, шурхоту життя,
Я відчув як в миті вариться буття.
Стрілка тягне ковдру з серця відчуттів,
Теплих і комфортних, від дитинства днів,
Місячний світильник, світло - стиглий мед,
Стрілка ріже тортик, в ньому весь секрет.
Мов солодка вата, тістечко на смак,
Але терпне серце, і пече від втрат,
Зупинися стрілочка, дай скуштую мить,
Мов забута казочка, душу знов п’янить
