Що є прекраснішого в світі
І найдорожчого у нім,
«Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим».
Цей образ, втілений в іконі
Божої Матері, висить,
Мою світлицю світом повнить
І радість святості дарить.
Вона до серця пригортає
Свого Ісуса-немовля.
В погіднім небі сяйвом грає
Веселки низка чарівна –
Осяйним німбом зберігає
Від громів, блискавиць дитя,
А мати ніжно поглядає
В обличчя чарівне маля.
ЇЇ любов палка і ніжна!
Не має меж в собі вона!
Людина кожна нею втішна,
В якій країні б не була.
Цей образ зоріє над людством
І цілий світ оберіга.
Допоки Мати є й Дитина,
Є сущі Небо і Земля.
