ВОНА ЙШЛА… Ішла по дорозі, думала, Усміхалась до себе як в сні. Про тебе такого милого, Згадавши минулі дні. Ти говорив їй, що буде милою, Коханою, ніжною квіткою. В твоєму житті незмінною, До болі близькою, рідною. Ти говорив їй, що там у мереживі, Днів з турботами переплетених. Будеш близенько, і в темряві, Іскру триматимеш щоби не зжевріла. Зустрілися знову і їм відчувалося, Що в серцях кохання зосталося. Їх душі знову розкрилися, А личка цілунком вмилися. 09.04.2013 © Copyright: Елена Соляник, 2013 Свидетельство о публикации №113101410742
ID: 517923 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 17.08.2014 21:57:57 © дата внесення змiн: 17.08.2014 21:57:57 автор: Олена Соляник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie