Понад ставом танки йдуть у поле,
Б"ють гармати прямо по селу,
Не чужi? Свої! Скажiть чому,
Випало на нашу долю горе?
Що солдат бояться як чуми,
Нашi дiти мiсяць у пiдвалах,
Мружаться на кожний вибух-спалах,
В чом же провинились, Боже ми?
Знову Київ не подiле владу,
Буде хто збирати баришi,
Що їм - там богатiї усi,
Держуть у ворожiй нас осадi!
Видно мiста неприглядний вид,
Наче тут змiшалися вiки,
Гинуть молодi чоловiки!
В Українi - знову геноцид!