КРИЛЕЧКО ЛЕБЕДИНЕ.
«Я запрошую Вас на вальс!»
Так сказав я Вам в давній вечір.
Дві руки, наче два крила,
Ви поклала мені на плечі.
Ваші очі – як дві зорі,
Променилися дивовижно!
Це було ще о тій порі,
Коли прози життя не видно.
Скільки літ промайнуло вже!..
Застудилось бідою серце.
Та лиш вальс десь почую, - і все :
Знов хвилююся, ніби вперше!
Грає музика духова.
Як виспівують флейти ніжні!
Вальс кружляє, - немає Вас
В легкій сукенці, білосніжній.
Вальс сумує і душу рве.
Жива пам'ять в минуле лине.
Ніби бачу, як знову зве
Ваше крилечко лебедине.
