Я розповісти вам хотів,
Як ледь якось не залетів,
Як важко ніч не спати,
Урок у школі дати.
Прийшов у школу рано
І вмився там під краном,
Конспект уроку взяв,
Що перед цим писав.
І довго щось читаю,
Нічого вже не знаю,
Ще візьму раптом кину
Ту виховну годину.
Ох крий нас божа мати!
Конспект оцей складати,
Вже на урок дзвенить
Дзвінок, лишилась мить.
Заходжу я до класу,
Дітей побачив масу,
Промимрив щось я ротом,
Долоні вкрились потом.
Сказав: “Добридень, діти!”
Всі сяють, наче квіти,
Уже пройшли жнива,
Та рада дітвора.
Які ж ви, діти, гарні,
І в вересневі хмарні
Веселі ви в ці дні,
Як радісно мені.
Отак зайшов у школу,
До вчительського столу
Я швидко підійшов,
Не наламати б дров!
Я викликав Петренка,
Цікава була сценка,
А хтось фломастер взяв,
Весь стіл розмалював.
Ох що ж мені робити,
За всіма услідити,
Тримай над Вовком варту,
Щоб не пошкодив парту.
Забрав фломастер, вмить
Вже тихше він сидить,
Я вдяг сувору маску:
“Яку ти знаєш казку?”
Казок він знає трохи,
Щось про царя Гороха,
Про Лиса ще Микиту,
Й як битий віз небиту.
Про зайця і лисицю,
Я кажу йому: “Грицю!
Так, що говорю ж, чуй
І парту не малюй”.
Спитаю в Галі казку,
Вона мені будь ласка,
І вовка і лисицю,
І золоту криницю,
А Василенко трошки
Читав Котигорошка.
Так довго їх питаю,
А дещо й сам згадаю.
Ось так урок скінчився,
Осінній день умився
Вже сонечком ясним,
І страх мій щез, як дим.
Боятися не буду
І назавжди забуду
Незрозумілий страх,
Що був в моїх очах.
Бажаю я вам, діти,
Щоб завжди, наче квіти,
В вас сяяли обличчя,
Здоров’я я вам зичу.
І кличу вас до знань,
Ідіть же без вагань
Наповнюйтесь нового
І оберіть дорогу,
Яка зігріє вас
В поганий в серці час.
ID:
490739
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 06.04.2014 20:00:58
© дата внесення змiн: 06.04.2014 20:00:58
автор: Дмитро Овсієнко 86
Вкажіть причину вашої скарги
|