З миттєвостей кохання
Складається життя,
Мiж ними бiль страждання
I розпач каяття,
Що буднi л`ють дощами
На полум`я бажань,
I розлучають з нами
Коханих для страждань.
Ми каємось, страждаєм,
Що буднi проти нас,
Та доленьку благаєм
Вогонь щоби не згас,
Миттєвостi кохання
Тривали щоб роки,
I не було б страждання
Вiд нинi й на вiки.
Наш вiк такий короткий,
Змигне, як порух вiй,
Повитрачаймо ж роки
Продовжить рiд щоб свiй.
25.12.2000
