Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: @NN@: Чи наснилося… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 12.11.2013 - 15:48
Дуже гарно, щось це "все упрощує" тажко ковтається, можливо "усе спрощує"
Н-А-Д-І-Я, 06.11.2013 - 09:11
Гарні спогади дитинства, дорогі кожному серцю...Хіба забудеш ті роки, Коли жива ще була мама. Коли торкалася руки, Сльоза з очей її сповзала. Хіба забудеш поцілунок, Тії, що вже не повернеш. Лиш в сні побачиш - подарунок. Тоді в дитинство повернеш... Тамара Васильєва, 03.11.2013 - 16:47
Ой...а я пам'ятаю такі білі статуетки слонів, вони точно брели...Пам'ять...А зараз усе інше)
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тамаро, здавалося б, все так органічно, ми стаємо дорослішими і згадуємо, що було раніше, радіємо з цього, але ще хочеться поділитися радістю з іншими, тому мабуть і пишуться такі вірші
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви відчули, що це спокійно, виважено, дякую
Георгій Федорович, 02.11.2013 - 09:56
Ми завжди згадуємо дитинство, юність, молодість, як найкращі роки нашого життя. Але вони не повторні. Гарний дуже вірш. Георгій федорович.
Радченко, 01.11.2013 - 19:29
НЕ наснилося, Аня, ні,То літа летіли - журавлі. Й пам"ять пам"ятає кожну мить - Мама на покосі з вилами стоїть... Гарно написано, душевно. Дякую. @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оленько, і я дякую тобі, за експромт, розуміння і підтримку
Наталя Данилюк, 01.11.2013 - 11:07
Щемно і так ностальгійно... Ніби усе Ваше життя промайнуло кадрами з чорно-білого фільму... Прониклива лірика.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, як завжди приємний відгук
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко, що заходите на вогник
Sandra CurlyWurly, 31.10.2013 - 20:51
Ваша поезія сумна й ніжна водночас, мені це дуже імпонує. З великою сердечною теплотою і дущевною відкритістю, дуже по-українськи написано, це відчувається. Згадала чомусь початкову школу... Дякую за цей прекрасний вірш @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую щиро, Олек-сандро, за такий приємний в ідгук
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оленочко. ти права, але це якась добра, чиста, лірична ностальгія
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую прочитайте Нату Сергееву *Wagner* ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 31.10.2013 - 20:01
У вашому вірші кожне слово співзвучне із моїми спогадами про дитинство і юність...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Олю, приємно що він так відгукується у душі
|
|
|