Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любцю! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково побачиш! Головне - захотіти. Часом ніби прозріваєш і починаєш дивитися на світ по-іншому, отоді і небо відкривається інакшим - прекрасним і фісташковим. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тамара Шкіндер, 24.09.2013 - 10:35
![]() ![]() Міддю виблискує теплий кленовий листок...Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани... Вишукані образи!!! Чудова лірика! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пані Тамаро! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Надія Таршин, 24.09.2013 - 10:35
Якби кожного з нас та дівчинка подовше не залишала. І з Вами, Наталю, нехай буде завжди і доломагає творити оцю красу. ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пані Надю! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андрію! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, люба пані Галю! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Миколо! ![]() ![]() ![]() ![]() Олекса Удайко, 23.09.2013 - 16:33
![]() ![]() www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405090 Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щемна сповідь зболеного серця... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() @NN@, 23.09.2013 - 15:11
Дякую, Наталочко, таку душевну втіху отримала, аж розімліла від вашої лірики ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую, люба Анно, за такі теплі слова! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 23.09.2013 - 13:48
Як багато відданості у твоїх думках…Це не просто дружба, а чи любов – це схоже на поклоніння… Духовний зв‘язок між автором і героїнею твору – дуже сильний. Детальний пейзажний опис – високо-художній… Останній катрен – крик душі! Бажаю, щоб серце тієї дівчинки відгукнулося і дві душі, одна до другої, пригорнулися… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Оленько! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |