Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анна Берлинг: Она сидела у окна - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кобзар Лаборськый, 05.02.2016 - 22:28
Да, в синтоиткий всэ нэмыл вж!Пион завял, уснуты й рыпкы фсь. И шо ля мни тыпэр ропыты... О, Господи! Спасы кобылк! Ну, скиль бо ж взев я ци радкы. Ув дамы виршах. Чытайимо и букфы пиршы, Колы воны нылышны. ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ), 24.09.2014 - 09:29
ДОБРОГО РАНКУ, АНЯ ВИДАЄ ЧИСТУ СТОРІНКУ, ПЕРЕВІРТЕ БУДЬ-ЛАСКА ЦЬОГО ВІРША, МОЖЕ ВИ НЕНАРОКОМ ЙОГО ВТИДАЛИЛИ?
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарного Вам дня. Перевірила - дійсно, якась маячня. Згодом розберуся.Дякую Вам за увагу і уважність. ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ), 23.09.2014 - 21:24
БУВАЮТЬ СІРІ БУДНІ В КОЖНОЇ ЛЮИНИ, АЛЕ ТРЕБА З ЦИМ БОРОТИСЯ, НЕ ЗАЦИКЛЮВАТИСЯ.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша порада - слушна. Всі ми люди. Приємно, що зазирнули.
Салтан Николай, 02.09.2014 - 13:58
Мабуть, в кожного хоча б раз бувають такі життєві моменти і в більшості випадків (при нормальному відношенні до того, що відбувається) люди стають мудрішими, черпають із ситуації багато плюсів ... ну тут головне не опускати рук, адже ніхто не говорив, що життя це лише поцілунки та радощі, в справжньому житті має бути місце і смутку ...Це так - думки в слух, щодо Вашого ЛГ Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прятно, Николай, что напомнили мне эти давно написанные строки и поделились своими мыслями.
OlgaSydoruk, 12.07.2014 - 20:59
И жизни нет ей без него...На свете стало все не мило ...И видит выход с тупика души только один...С разбитым на осколки сердцем за опаленным мотыльком легко-легко,..без жалости к себе,..вниз головою в вечность улетела...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за миниатюру, как мораль с моей печальной сказки.
Тетяна Мерега, 22.10.2013 - 00:00
Така злість!Спокою Вам у Вашому раю. Може, ключів і не треба? Може, вистачить просто постукати - і відкриють? Вячеслав Светлов, 29.09.2013 - 11:40
Жизненные строки! Всего Вам самого лучшего! С осенним теплом, Вячеслав Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, аж зашарiлася. Дуже приэмно...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Обов'язково почитаю Ваш витвip на дозвiллi.
Георгий Добровольский, 24.09.2013 - 21:59
Тот сизый голубь неспростаСпустился тихо на карниз: - Ключи достал.Считай до ста и можешь смело прыгать вниз. Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО, КАТЮША! ЗАХОДИТЕ ЧАЩЕ!
Наталя Данилюк, 16.09.2013 - 20:09
Гарно, хоч і мінорно, меланхолійно... Чуттєва печаль жіночого серця...
Янош Бусел, 16.09.2013 - 17:33
И кто ей даст теперь взаймыТе ветхие ключи от рая? Никто не даст...Перекликается с моим ПЛИНЕ РІЧКА... Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, в рай самоубийцы не попадают...
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо!Самая большая награда стихоплету - причислить одурманенный порыв на рифме к рангу "поэзия". Приятно, что Вы мне польстили.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, я аж зашарілася! І тінь мого багряного румянця підло проскочила на екран... Или Вы у нас, кажется, плохо владеете мовою? Засмущали Вы меня. Спасибо. |
|
|