Не так болить, коли завжди в роботі,
Не так пече, лиш думати забудь.
Коли ти десь відмовиш у турботі,
То ти забудеш в чому щастя суть.
Моє життя заповнене новими:
Вона і він, вони усі чужі.
Тримають попід руки серафими,
А я крокую по крихкій межі.
Куди впаду? Невже не в ту каюту?
Чому так важко зрізати кута?
Рука тремтить згортаючи валюту,
Я свого щастя згадую вуста.
Присвячено П.О.А.
