Я не майстер чудесного слова,
Й не обитель святих почуттів,
Характерна для мене розмова -
Це розмова з минулих років.
Кожна фраза тепер, мов цитата,
Кожне слово звучало колись,
Лиш банальні новітні трактати
Добавляють ковток новизни.
Може й зараз когось цитую
Цим банальним набором фраз,
Невгамовно твій слух гартую
Словом теплим, що вийшло із мас.
Тож пробач ти мою зухвалість,
І прийми ці слова з давнини,
Які голосом предків озвались,
Без моєї й твоєї вини.
Я в словах цих своїх плекаю
Тільки ніжність, добро й чудеса,
І сьогодні, в цей день, бажаю,
Щоб світили ясніш небеса.
Щоб не стало ні смутку, ні болю,
Тільки щастя, і здійснення мрій.
Безперечно ще й дружби міцної,
І хороших, лиш сонячних днів.
Залишайся завжди прекрасна,
Бо ж ще кращої в світі нема.
Я ж з тобою розділю це щастя,
Щоб ніколи не була сама…
