...А стіни до молитв зробилися німі.
Так дивно,що німі під образами
зробились тіні,задзвичай рябі -
рухомі наших вражень голосами.
Час причаївся. Мрії - у кулак...
Бодай озвися, хто є там,над нами!
...Зникали барви і надії, в такт,
кружляли крізь майбутнє маяками.
...А стіни до молитв зробилися німі -
лиш грає сіре світло образами...
А ти ідеш,як йдуть в минуле дні,
як йдуть прохожі з вікон голосами.