Гудить, шумить Верховна Рада -
Сьогодні в них Олімпіада!
Готові всі іти на бій,
Бо дисципліна – мордобій.
В однім кутку жде "Батьківщина",
З ними і "Наша Україна".
Напроти них лиш «Регіони» -
Борці з всесвітнім "беззаконням".
А на трибуні, у журі,
Сидять всілякі упирі:
Міністри "загребущі руки",
Відомий "дєятєль науки"
Та опустивши слова вниз,
Найголовніший "кровосісь".
Піднявся, прочитав слова,
І сів на місце голова.
Одразу ж бійка й матюки,
Хтось голосує в три руки,
В мордяки цідять, б’ють носи,
Сорочку рвуть, тягнуть труси.
Турчинов журі матюкає і
Яйцями у них кидає.
Хоч парасолями й прикрили,
Табачника яйця «убили»,
Азаров від яйця пригнувся
Але з трибуни на*бнувся.
Пробачте, доля в нас така –
Не обійтись без матюка.
Та повернемось до «героїв»,
Що насиділи гемороїв.
Коли все стало затухати
Й час результати рахувати.
Хоч кожен член слово сказав,
Ніхто не виграв й не програв,
І щоб прогнати ступор сій
Продовжують цей мордобій.
І тут Азаров раптом встав,
Кудись подалі всіх послав,
Табачника під руку взяв
Й п’ятами швидко накивав.
Мораль у творі лиш одна –
Тікай подалі від гівна.