Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Споглядання пустелі неба - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Павлусик-Кузмяк Олег Мико, 27.05.2012 - 09:34
Навіть сонце заплакалоНад тією пустелею Що звалась колись Україною. Як прикро таке чути. ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи сумні рядки пишуться.... Нажаль небезпідставно... Дякую за візит і відгук.
Інга Хухра, 21.05.2012 - 16:44
Назавжди одягнуЧорні окуляри - Душі людей не хочу бачити… --- чудово! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що тут думати - тут тікати треба....
Innessanew, 20.05.2012 - 23:49
Так тонко і високо, майже ультразвук... Наче обірвана струна... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі порівняння... ![]() Адель Станіславська, 20.05.2012 - 23:39
Назавжди одягнуЧорні окуляри - Душі людей не хочу бачити… За чорними окулярами можна сховати лише власні очі, а душу людську читає серце... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...при бажанні. ![]() |
|
![]() |