нам треба два неба щоб кожен
для себе пестив зірки мовчазні
між долонями і вірив у завтра
до світанку протяжність ночей
вкорочується на кілька життів
як поношений одяг і погляди
з-під лоба в підлогу
уже кілька днів лиють дощі -
жахлива погода
потрібно звикати до болю
потрібно звикати до відстаней
поїзди пробігають швидко як
люди крізь сито до наших сердець
дивитись крізь натовп
складно
а ти спробуй
