.
"Вже сивіє потроху мій волос,
Тихо час робить діло своє,
Я тебе поцілую у голос,
Марсіанське кохання моє.
Я тужу за тобою у пущі,
Шлю сигнали на ніжний радар"
(Ярослав Чорногуз)
Вже старішаю я, Боже милий,
Хоч на Марсі і довший той рік,
Усе менше лишається сили...
А тобі – дівувати повік?..
Бо ж на Марсі я, ти - на Венері:
Шлю сигнали на ніжний радар
І торкаюся в іоносфері
До принад твоїх юних і чар.
Я цілую тебе у твій голос,
Чую вухом цілунки з орбіт,
Біполярним сяйвом на полюсі
Бачу образ твій із терабіт.
Піду в душ, щоб вода з мене змила
Весь тягар пережитих зим-літ...
Дочекайся мене, моя мила - .
Я будую уже космоліт...
25.10.2010 р.
* Літературна пародія на вірш Ярослава Чорногуза "МАРСІАНСЬКЕ КОХАННЯ" (http://maysterni.com/publication.php?id=53530)
Ти мене поцілуй у мій голос,
Я ж коханням по вінця наллюсь.
Неважливо, що сивий твій волос,
Я до тебе, як пісні ввірвусь. Прошу вибачення за незграбний експромт, просто навіяло. Мені дуже сподобалось!
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт, Ана Пест! (пишете анапестом?) Дякую!
Ага, почитайте "Красную зведу" А. Богданова (начало 20 в.), особенно обратите внимание на вопросы новой морали, стакан воды, там, и пр. (Ах, милая Сашенька Коллонтай, я с Вашим далёким потомком когда-то в одной службе служил - так он вовсе не за free love!).
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, я в курсі цією дискусії.) А чому виникли такі асоціації в контексті моєї пародії?)
Ви знаєте, Емілю, писати пародії не так вже й легко.
У Вас це виходить делікатно
Думаю, що пан Чорногуз сприйме пародію спокійно
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та, він був написав пародії вже на два моїх вірші, а я поки що лише на перший його (правда, дві пародії на його пародію). Що цікаво, ці мої спародійовані ним вірші згодом стали переможцями конкурсів і мають бути надруковані в альманахах.