Я-Гамлет.Бути чи не бути?
Залишитись чи перейти!?
Спалити все…і все забути…
І навіть те,що в мене була ти…
Офеліє,згадай мене в своїй молитві німфо,
Я -не такий,як думають про мене!
Не винен я,що молодим потрапив у це лігво,
Криваву роль зіграв на датській сцені!
Я Гамлет-датський принц.
Для мене не існує заборони!
Переді мною падали всі ниць:
Вельможі-герцоги,актори, бідняки й барони.
Я був народжений владарювати,
Натомість став вигнанцем повсякчас,
Якби я міг,тоді усе це знати,
Хоч на хвилину зупинити Час!
Офеліє,дозволь тебе поцілувати,
Покласти голову до тебе на коліна…
Лиш після втрати починаєм цінувати,
Якби ти знала,як люблю тебе,єдина!
Я одержимий був єдиним лиш бажанням:
Втекти-Залишитись навік з тобою…
Покінчити інтригами,напруженням,стражданням,
Мріяв- станеш ти мені весною!
Якби не дядько мій,що звів отця мого,мене
І брата твого благородного в могилу,
А разом з нами і тебе…
Мою чудову,неповторну милу…
1 вересня 2010
