Надміру сповнені надії
Не виправдали сподівань
І втратили свій лік події -
Антоніми усіх бажань.
Понуро відспівала осінь,
Остання сцена, і - сніги...
Вже чорно-білий смак відносин,
Вже сутність втратили думки.
Минуле сплило і забуте,
Помилки спалені дотла,
А мрії, досі непочуті,
Ще сплять в передчутті тепла.