не з тобою, сонце, не з тобою,
не до тебе я пишу листи,
вийти переможеним з двобою
хто наважиться тепер, чи я, чи ти?
першим скаже, що зів'яли квіти,
що настала осінь у душі,
і не літні, й не весняні діти
дуже милі і такі смішні...
цілий всесвіт над тобою плаче,
ти придумав казку й скасував,
не єдиний ти в житті одначе,
щоб ти там не думав і не знав.
не з тобою, певно, й не до тебе,
вірним шляхом інша сторона,
я веселкою зійду до неба,
не одна, бо я - уся весна!
