Вже вкотрий день підряд я прокидалася з думкою про тебе... Ти повинен це відчувати!
Вже вкотрий день підряд я намагалася з тобою поговорити! Ти ж уникаєш будь-яких розмов...
Мені погано з тобою... Мені ще гірше без тебе...
Вже вкотре я обіцяю собі, що не згадуватиму тебе, але бажання цього не робити перемагає, і я щохвилини думаю про тебе...
Ми не можемо бути разом з багатьох причин, та у моїй душі живе велика надія...
Тобі немає місця у моєму житті, але ти в ньому є і будеш...
Спогади про тебе приносять мені лише біль, який я бережу! Бо це єдине, що в мене лишилося від тебе...
Чого ти хочеш?! Навіщо мучиш мене?!
Ти приходив у моє життя двічі І приносив лише сльози... Гіркі сльози...
Та сьогодні я знову прокинулася з думкою......про нього! З думкою про людину, до якої в мене почуття сильніші, щиріші!
Я більше не думаю про тебе... Більше не веду з тобою пустих розмов... Я позбулася спогадів про тебе, а разом з ними - болю... Я більше не тішу себе надіями!
І ось сьогодні я перегортаю сторінку... Розпочинається новий день життя! Життя без тебе...
Я відпускаю тебе. З болем відриваю від свого серця...
Нерозпочата історія дійшла кінця...
...далі буде
