Богине, моя Берегине!
Без суму, ́але з ненастям,
Баную твоїми очима,
Бавлюся своїм щастям.
Багато, ой як багато,
Блискавок в моїм світі!
Багр́яним полум"ям хата
Б́ереться. Сонячні діти.
Бадиллям тихих поезій
Бродять невипиті вина.
Бажання настільки тверезі!
"Біле ніколи не винне?..."
Бабусині трави в полотнах
Б́айки розказують вітру.
Байстрючата сміються в болотах,
Боючись Життям захворіти.
Балакають звірі по ночі,
Біблію, певно, пишуть.
Багаття! І... Твої очі
Базилік зелений у моїх залишать.
Бандурою в моє тіло
Блакитно натягуєш струни.
Барвінку в вінок схотіла!
Бірюза у душі, наче руна...
Бездна пророча. Місячна рана.
Божа присутність у серці, у лоні,
Боса у травах Я - Босорканя
Барткою скину св́ої долоні...
Безкарно розкинулись н́авколо зорі,
Блимають, ніби в останнє...
Боже! Невже то знову я хвора?!
Б́айдуже... Бо Коханням...
*Босорканя - закарпатська відьма, що ходить боса по траві.
Поповню скриньку 
дякую...
