Хлопці пасли корів на вигоні за селом
Неподалік хімобробку проводили літаком.
Примітили хлопці скирту серед поля буряка
У них задум появився, щоб підбити літака.
Потаємно рано-вранці свій здійснили марш-кидок
Зброю теж з собою взяли-повні пазухи грудок
На верху скирти сховались вони незамітно
Уявили, що у них комплекси зенітні.
Довгенько їм довелося в засаді чекати
Поки буде "кукурузник" близько пролітати.
Коли уже дочекались довгожданної мети,
Наче кулі полетіли, у літак сухі грудки.
В нижній корпус літака деякі попали
Ну підбити-не підбили, але налякали.
Перелякане лице було у пілота
Від обстрілу миттєвого, аж скривило рота.
Незадовго, розвернувшись, літак набрав висоту
І почав пікетувати в терористів на скирту.
Шаленого штурму з неба хлопці не чекали,
Перелякані з скирти в поле потікали.
При нальотах, як кроти, в землю заривались,
Бо колеса літака аж землі торкались.
Щоб провчити терористів й завдати більш страху
Впертий пілот розпочав - хімічну атаку.
Гербіцидів не жалів, кропив без огріхів
Покропленим бідолахам було не до сміху.
Добре, що не було, в нього кулимета
Й непідцеплена була ядерна ракета.
Коли вільною хвилина між нальотами була,
Як зайці, зривались з місця і тікали до села.
Добігли до рівчака й пострибали в воду
Відмитися від хімікатів мали вже нагоду.
Отака була наука терористам із села
Мудрішими хлопці стали і не роблять більше зла.
