Вже не сама,але не з тобою
Говорять,минуле назавжди живе
та як не крути,вугілля палає
Його бережу,бо тільки моє.
Хоч гірко та тяжко буває на днях
Та вихід згорів раз́ом із мостами
Зустріч...Знову в тобі шось не так
Прощаємось ніби в останнє
Ніби знайомі,але є дефект
І струмом не зітриш весь спогад
Сподобалась знову?Чому ж ти мовчиш?
Через іншого,той хто є поряд?
Небійся!Боюся мабуть більше я
Для тебе згадаю прекрасне
Віриш?Я покажу тобі світ
Світ почуття,що ніколи не згасне
Тебе не знайти.Загубив ти свій дім
Хоч формально усе я к було
Досвід убила б,змінила б,повір
тихо...Бо сонце іще не зайшло.
