Удари серця, пульс — у скронях барабан,
Думки зібрати, які сам загнав в капкан.
Порвати тексти, що написані пером,
Забити цвях у кришку гробу молотком.
А серце й далі не втиха́, відбива ритм,
Не згодне на нову́ систему парадигм.
Кожного разу б'є, нагадуючи книги,
Що недописані були і топить кригу.
Удар, удар, удар, не стій! Борись, гори́!
Зірви важкі тугі окови, й не кори́!
Палач, одноосібний кат і наглядач,
Для схованого від емоцій серця плач.
Все тільки у тобі і ніде інше,
Холодний розум, робить тільки гірше,
Просто дай волю пристрасті вогню,
І я разом із нею полум'ям згорю.
Етилен 01.03.2025
