*****
Що буде, я не знаю
Так, як ніхто із нас,
Однак надію маю,
Що прийде світлий час
До кожної людини,
Яка на світі цім
Щоднини, щогодини
Живе із тим усім,
Що бачить, відчуває
На дотик і на смак,
На запах, що чуває,
Аби прожити всмак
Життя, що їй нада́не
В минулому, як дар,
Щоб в ньому все жадане
Без сутичок і чвар
Здійснити, досягнути,
Щоб протягом життя
Щомить щасливим бути,
Лиш світлі почуття
Тримаючи у серці,
А темним більш повік
Не відчиняти дверці
Його, аж доки вік
Не скінчиться навіки,
Коли життя мине,
Що поки, наче ріки,
Тече. Воно ж одне
Лиш в кожної людини.
Інакшого нема.
І думати щоднини
Всім нам про це дарма.
Отож берімо з нього
Лиш те, із чим щомить,
Впродовж життя усього
Бажаємо ми жить.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2021
ID:
1025417
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.10.2024 22:06:10
© дата внесення змiн: 29.10.2024 22:06:10
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
