Коли я сплю моя душа буває
В далеких невідомих нам світах,
А повернувшись все розповідає
Про ті дива мені у моїх снах.
Про ту красу в словах не передати,
Такої на Землі у нас нема.
І фарбами це теж не змалювати,
І навіть намагатися дарма.
Там всі живі ніколи не хворіють,
Немає війн і сварок там нема,
Там всі щасливі,добре розуміють
Що їм потрібно сонце чи туман.
Там всі друг друга щиро поважають,
Як обіймають - від душі тепло,
Дорослі молодь мудрості навчають,
Щоб повноцінним їх життя було.
Яка любов там,теж не передати,
Кохають там, до поки сонця світ,
Але найбільше всі там люблять МАТИ.
Дала душа мені у сні свій звіт.
Я запитав чи можна щось зробити
Щоб ми жили так. І раділи дню.
Сказала: "Так! Навчіться всі ЛЮБИТИ
І вирвіть з коренем ненависть і брехню."
Майстерно розкрили тему! 
