Пам’яті Елі Шаєвича Ронделя, легендарного
продавця газованої води в місті Бердичеві,
присвячую:
Бердичів…Ізя-газировщик…
Зелена будка …і базар…
Подвійний влито вже сиропчик
В стакан й газована вода.
І довга, довга, довга черга…
А люд в ній млявий, й гамірни́й…
Щасливчик той, хто в літню спеку
Попереду десь в черзі тій
З водою візьме той стаканчик
І пінку з нього надіп’є…
В віконці ж Ізя–газировщик
Ще знову на повтор наллє.
Він - легендарна особистість,
Візитка міста дотепер,
Бо мав родзинку особливу,
Одну із ввічливих манер:
Усіх турботливо-уважно,
Завжди з усмішкою в устах,
Немов гостей своїх поважних
Він доброзичливо стрічав.
Когось підтримає й порадить,
Якщо сумний – розвеселить,
Хтось у безвиході – розрадить
Й надію в серце він всели́ть.
І головне, що не боявся
Ні влади в місті, ні чинів,
Завжди собою залишався
І розмовляв про що хотів.
До Ізі всі тягнулись люди,
Щоб в черзі тій погомоніть:
Про те, що бу́ло, що ще бу́де
Й як правдою у світі жить.
Пройшли роки, літа минули,
Та й Ізя виїхав у США,
Проте його тут не забу́ли…
В Бердичеві його душа.
На жаль, Катю, його вже немає в цьому світі. Пару років назад було повідомлення в пресі, що помер в доволі зрілому віці. Мене запросили на захід присвячений його пам"яті, то це написала таку присвяту. Я закінчувала школу. то пам"ятаю, як купувала ще в нього газовану воду. В той час продавали в таких будках стаканами.. Дякую за відгук!
Чудова присвята! 
