У нас усе було колосальним,
Яскравим і в множині:
Зустрічі - ніжні, прощання - вокзальні,
Цілунки й сварки́ - запальні,
Обійми - завширшки з хребти баобабів,
Укуси - мов солод агав.
Наше кохання сягало масштабів,
Яких білий світ не знав.
Ще й досі десь в Альпах чується злуння
Від зіткнення рідних тіл.
Їй залишилась розірвана сукня,
Мені - поламаний стіл.
