Sonnet 11 by William Shakespeare
As fast as thou shalt wane, so fast thou grow'st
In one of thine, from that which thou departest,
And that fresh blood which youngly thou bestow'st
Thou mayst call thine, when thou from youth convertest:
Herein lives wisdom, beauty, and increase,
Without this, folly, age, and cold decay:
If all were minded so, the times should cease,
And threescore year would make the world away.
Let those whom Nature hath not made for store,
Harsh, featureless, and rude, barrenly perish:
Look whom she best endowed she gave the more;
Which bounteous gift thou shouldst in bounty cherish:
She carved thee for her seal, and meant thereby,
Thou shouldst print more, not let that copy die.
-------------------------------------------------------
Шекспір. Сонет 11 (за мотивами)
Зів'янеш ти, зів'янеш як і всі,
але нащадків маєш урожай
залишити… Розквітнути красі
в наступниках твоїх не заважай —
у цьому мудрість, це і є закон!
Без нього божевільним був би світ,
пронісся б світом цим армагеддон.
За шість десятків років людства цвіт
геть зник би… То ж нехай загинуть ті,
кому немає місця в світі цім,
але не ти… В прийдешньому житті
віддяч Природі образом своїм,
для неї будь натхнення джерелом
для створення нащадків стань зразком…
(березень 2017 р.)
