|
Кума, дорогенька зі святом,
Яке вже прийшло на поріг,
Сьогодні вітань так багато
Ти будеш приймати від всіх.
Сьогодні, у Вербну неділю
У тебе – значний Ювілей.
У церкві освятиться гілля
Вербове на благо людей.
Бо Ангели ним скрізь очистять
Цю змучену болем весну,
І буде навколо все чисто,
Прогонимо скверну й війну.
І з дня цього вже розпочнеться
Для тебе нове майбуття,
Та радістю й болем озветься
У серці прожите життя.
Бо в ньому було так багато:
І щастя, і радості, й сліз.
Тягнула родину і хату,
Немовби запряжена в віз.
В отих повсякденних турботах
Літа, як ті коні неслись.
Ходила щодня на роботу,
А вдома городів колись
Було за гектар, може й більше,
Потрібно їх всі обробить.
А ще господарства побільше –
В той час так заведено жить.
І ти все тягнула, справлялась,
Бо діти маленькі, сім’я,
Родина - в ній брат й баба Надя,
Й матусенька хвора твоя.
Ти всім приділяла уваги,
Робила для всіх, що могла.
В людей заслужила поваги,
І гідність життям пронесла.
Зростила Альону і Віку –
Прекрасних двох доньок своїх,
Доклала любові без ліку,
Й тепер це – відрада в житті.
Вони – твоє світло в віконці,
Що серце теплом зігріва,
Вони – твої квіти під сонцем.
І повниться щастям душа.
Сьогодні прийшли привітати
Онуки і діти твої.
Хай радістю повниться хата,
Й несеться дитячий скрізь сміх.
Щасливою буде дорога,
Якою ти зараз ідеш,
Нехай оминають тривоги.
Й віднині ти завжди буде́ш
На пенсії вдома сидіти
І лише відпочивать,
З сусідами погомоніти
Та квіти чудові саджать.
Хай дні твої квітнуть розмаєм,
А в серці буяє весна..
Здоров'я хай ллється без краю
Щоденно до твого вікна.
Щоб завжди чарівно всіхалась
І тішилась кожному дню,
Та мрія щоб кожна збувалась,
Йшов успіх на стежку твою.
Й благополучно жила у достатку,
І радісно йшли усі дні,
Примноживши благами статки,
Ставали безхмарні, ясні.
Завжди елегантно-розкішна,
А ще добродушна, проста,
Приваблива усмішка ніжна -
Тебе не змінили літа.
Такою ти будь і надалі,
Щоб всесвіт до твоїх воріт
Встеляв і розмай, й сині далі,
Й казково-омріяний світ.
Хай Янгол тебе захищає,
За руку по стежці веде.
Господь хай тебе вберігає
І літ так за сто додає.
ID:
1012036
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 28.04.2024 11:08:03
© дата внесення змiн: 21.05.2024 17:16:25
автор: Ольга Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
