Співав цвіркун в буянні трав на всі регістри,
Коли раптово ти сказав: «Немає іскри…»
Палало світло від заграв на небосхилі…
Навіщо в мене ти украв хвилини милі?..
Ірина Лівобережна "Немає іскри"
Спів цвіркуна в буянні трав розбавив вечір,
Хоч був ти поряд, планував підступну втечу.
"Немає іскри",— ти сказав байдужим тоном,—
"любити я не обіцяв тебе до скону..."
Співав цвіркун, той спів ятрив жіночу душу,
Одна додому нині я вертати мушу.
Тож... завтра зранку в спа-салон іду з кумою,
Можливо знову “заіскрить” комусь зі мною.