Я все в собі перекричала...
Сховала з скринею на дно.
Тепер так тихо...замовчали
Останні відчаї...Крізь скло
Дивилось небо однотонне.
Сірів змокрілий тротуар.
На лавці - листя непритомне.
Ще не засвічений ліхтар
Білів крізь сутінки осінні.
Тихенько дощик накрапав.
Слова затихли в онімінні,
В байдужості чужих вистав.