Заздрість руйнує свідомість і душу
Тьмарить, пригнічує розум людей.
- Спокій я ваш і тепло не порушу! -
Тільки б не лізла вам заздрість з очей.
Заздрість – то гріх, що вас перших вбиває
Заздрість катує, отруює вас.
Заздрість у інших таланти шукає:
Ваш забирає талант повсякчас!
Дивно, навіщо ви заздрите, люди?!
Ви же не знаєте, як хто живе,
Складно, чи радісно. Що за осуди?
Як та людина до щастя іде.
Місця під сонцем для всіх вистачає
Також талант є у кожного свій.
Тільки та ж заздрість і лінь заважає,
Перешкоджає у здійсненні мрій!
Заздрість – пустеля, затемнення сонця.
Заздрість – посуха, чи зливи біди.
Люди, відкрийте душевні віконця
І відшукайте до Бога сліди!
Не витрачайте життя на інтриги
Чи на плітки. Бумеранг є в житті!
Далі з’являється прірва і криги
Ви помираєте на самоті.
Ваші підступи до вас повернуться
Та вашу жабу, нажаль не заткнуть.
Краще до Бога лицем обернуться
І по – людськи попросити! Збагнуть!
Жаба зелена вас душить безбожно!
Чим більше заздрість, тим більше вона!
Заздрість – нещастя, ядуха! Тотожно!
Жаба задушить! І буде труна!
(Юлія Сак)
