Чергови́́й ювілей причалапав,
хоч його і не дуже чекав,
простягнув запорошену лапу
і до столу знеможено впав:
«Наливай у бокали хутчіше
трунку доброго прагнень і мрій»!
Хоч само ледве капосне дише,
на пиріг витріщається мій…
Вже як є, і набутки в торбину,
а її за плечима нести,
бо не лише у ніч горобину
не горять, дотлівають, мости.
Багрецю котять збурено хвилі,
та гучних не потрібно вітань,
на осінньому літ небосхилі,
міражі весняних сподівань…
09.11.2023