Іронічно-сатиричний вірш
присвячений двоюрідній сестричці
Сущук Тетяні Федорівні
з нагоди Ювілею
Подвійна родичка, сестричка:
І вдругих, й втретіх по рідні,
Різниця в віці невеличка –
І ми обоє з Гартемів.
А рідні сестри..Чи всі наші?
Адже батьки: Степан Дмитрів
Микола Федорчин ( іще краще..)
А ми ж з тобою з Гартемів!
Одну Нінулю батько визнав,
Бо ти вся - Льонька Яковів,
Але із нас ніхто не винен,
Адже ми всі із Гартемів.
Сказала бабця Давидючка
(Перечить їй ніхто не смів),
Що я така вреднюча «штучка»,
Вдалась до роду Гартемів.
Тебе ж твій дядько в рід зачислив
(Чомусь у свій він не схотів),
Сказав: «Все ясно тут і чисто..»,
Що ти є з роду Гартемів.
І якщо чесно та насправді,
То не важливо,хто родив,
Бо з сестрами один в вас батько:
Марічкин Федька – з Гартемів.
А той Артем, що вже не знаєм
(Мені колись хтось говорив)
Своїх дітей багато мав він,
Й від нього рід цей – Гартемів.
Багато діток, господарство,
У всьому він порядок вів,
Порядний, чесний, без лукавства –
Пишаймось, що ми – з Гартемів.
