Кожен день обіймаю тебе,
На жаль, у своїх лиш думках.
Божевіллям наповнено світ
І життя моє схоже на жах.
Ніби в плісняві сірій навкруг
Кудись борсаюсь я навмання
І для тебе вже навіть не друг,
Просто тригер. Яка маячня!
Ти втікаєш від власних проблем,
По собі залишаючи біль,
Я ж вичавлюю власну любов
Із сльозами, неначе той гній
Стертий разом із твого життя,
Що було найрідніше мені.
Я кохав і страждаю за це,
Бо не варто кохати повій.
