Олександр І́горович Мацієвський (10.05.1980 — 30.12 2022) солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, був розстріляний російськими військовими за вигук «Слава Україні!» біля м. Соледар Бахмутського району Донецької області.
Чого чекали окупанти,
Бійця узявши на приціл,
Та з телефону ще знімати
Немовби жертву, немов ціль?
Мабуть, приниження чекали,
Що він навколішках просить
Їх буде, щоби не вбивали?!
Бо ж кожен хоче в світі жить...
Що він спаплюжить Україну
І щоб лишитися в живих,
То відречеться й від родини,
Й козацьких цінностей своїх.
А Він, востаннє закуривши,
І з гордо піднятим лицем
Відважно, мужньо, не скорившись,
Й перед життя свого кінцем,
Тут серед лісу, на долині
Сказав відважно ворогам:
Це – слава нашій Україні!
Не зрозуміть цих слів рабам...
Тому почали з переляку
Стріляти в нього звідусіль,
А Він, упавши на гілляки,
Не зрікся цінностей своїх.
Ось приклад справжнього ГЕРОЯ,
Який пожертвував життям,
А ці слова – могутня зброя
Із вуст захисника-бійця.
Їм Україну не зламати,
Не знищити козацький дух!
Тож Бог нарік їй процвітати,
Та відродитися з розрух.
Неперевершено! 
