Як почула від сусіда, «Украина - это зло»,
То згадала - маєм відьом, по п’ятнадцять на село.
Крайню не знайшла одразу, хоч шукала зо три дні,
А вона сидить, зараза, і ховається в мені.
- Ти чого тут розгляглася, наче справ тобі нема,
Випускай все зло відразу, а то хліб їси дарма.
Всі давно про тебе кажуть, навіть в раші по ТіВі,
Ну а ти шкарпетки в’яжеш і бардак у голові.
Натягай зелене плаття і ковпастий капелюх,
Чи тобі, з того ковіду, вже на зло відбило нюх?
Вже котел кипить-клекоче, нумо трунок готувать,
І труїть усіх хто хоче нам погане щось завдать.
А вона, ще те ледащо, повернулась на бочок,
Каже так «там всі пропащі». Закрутила кіс пучок
І на суржику додала «там нічо нема в умі,
І як зникне той, що лисий, повиздихують самі.
Клас! Тілько шкода трунку, краще наварить нашими козакам такого зілля молодильного, щоб могли лисому лисого в одне місце загнать!) Вибачте за відвертість
Клас! Тілько шкода трунку, краще наварить нашими козакам такого зілля молодильного, щоб могли лисому лисого в одне місце загнать!) Вибачте за відвертість 
