Прийшов ворог , прийшов лютий- запалали
хати
Втекли діти в Україну, бо вона є мати.
Тож приймай ти моя ненько, моя Україно
Моїх діток, моїх внуків як свою дитину.
Не по добрій вони волі свій край залишали.
Мали хату, мали волю, Україну мали.
Але поряд піднялися лиходії злії,
Що Вкраїну продавали як повії тіло.
Чи діждемось ми покою,чи обійме мати
Своїх діток, а чи доля в самоті вмирати.
Тиснуть думи, душать сльози, душа ціпеніє.
Своїх діток як почую , серденько радіє.
Боже праведний, споглянься на нашу
Вкраїну,
Дозволь батькам пригорнутись до свої
дитини.
Дозволь сонечку на небі світити і гріти,
Щоб палали на Вкраїні не хатИ а квіти,
Щоби діти повернулись в залишені хати,
Щоб заплакали від щастя і батько і мати.
30.07.2015 м.Луганськ
