Будет такой момент, когда ты решишься,
сорвёшься с места, вырвешься из тишины, обступающей и давящей.
Что заставляет тебя злиться и улыбаться все эти дни?
Мой голос, освещённый летним солнцем.
Что даёт силы извлекать звуки из речи во времена, когда шёпот предаёт наши усталость и отчаяние?
Ощущение своего, ощущение руки, что выводит на свет центральных кварталов.
Мы с тобой говорим о расстоянии – оно измеряется упорным ожиданием.
Мы воспеваем небеса печали, холмы,
где останавилось войско.
И пусть мне хватит терпения выслушать твоё молчание,
слушать, как ты не отвечаешь на случайные вопросы.
И пусть всем тем, кто держит луну над раскаленным августом, хватит силы, хватит любви.
Пусть нам всем не забыть этих рассветных всполохов,
но говорим о дожде, как говорят о свадьбе людей, которых любят.
Говорим об осени, как говорят о вере, что не проходит.
01.09.2022
(Перевод с украинского)
+ + +
Буде така мить, коли ти зважишся,
зірвешся з місця, вихопишся з тиші, яка обступає і тисне.
Що тебе примушує злитися й посміхатися всі ці дні?
Мій голос, висвітлений літнім сонцем.
Що дає тобі сили видобувати звуки із мови в часи, коли шепіт зраджує нашу втому і відчай?
Відчуття свого, відчуття руки, яка виводить на світло центральних кварталів.
Ми з тобою говоримо про відстань, яка вимірюється впертим чеканням.
Ми виспівуємо небеса печалі, пагорби,
на яких зупиняється військо.
І хай мені стане терпіння вислуховувати твою мовчанку,
слухати, як ти не відповідаєш на випадкові питання.
І хай всім тим, хто тримає місяць понад розпеченим серпнем стає сили, стає любові.
Хай нам усім не забути цих світанкових спалахів.
Але говоримо про дощ так, як говорять про весілля людей, яких люблять.
Говоримо про осінь так, як говорять про віру, що не минає.
ID:
958767
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.09.2022 18:55:50
© дата внесення змiн: 05.09.2022 18:55:50
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
