Приходить свято до родини:
Сьогодні в Влада іменини.
І вже йому сімнадцять років -
Це самостійні перші кроки
Які від рідного порогу
Ведуть в свій шлях, свою дорогу;
Це нові мрії та бажання,
І нові злети, сподівання;
Це нові звершення і всюди
Нові прекрасні, добрі люди.
Позаду залишилась школа,
Де вчителі його ніколи
До доски вже не будуть звати
Й урок не будуть задавати,
Не буде бігать на перерві,
В вчительську не відкриє двері.
І якщо правду тут сказати:
Не зможе вже й урок проспати.
Адже сьогодні став дорослим –
Це гарний хлопець, світлокосий,
З лиця, немов росою вмитий,
Приємний, щирий і відкритий.
Він дружелюбний, товариський,
З всіма у злагоді, всім близький.
Тож всі спішать його вітати:
Сестричка й братик, мама й тато,
І дві бабусі, та два діда,
Й тітка Наташа, що завсіди
Готова з ним завжди дружити
Й для нього небо прихилити.
І перш за все, бажаєм щастя,
Нехай в житті усе удасться:
Життєву вибрати стежину,
Створити і сім’ю, й родину,
Ростити і синів, і доньок,
Побудувати свій будинок;
Щоб мав професію хорошу,
В кишені щоб водились гроші,
Щоб відпочивав лиш на Багамах,
Й возив туди ще й тата, й маму.
Й завжди пишалась вся родина,
Що мають Влада – внука, сина.
Тож, побажаєм щастя й долі,
Щоб у житті - всього доволі:
Благополуччя, достатку, добра,
У здоровї на Многі Літа.